Ігор Савченко

І́гор Андрі́йович Са́вченко (*11 жовтня 1906, Вінниця — †14 грудня 1950) — радянський, український кінорежисер, сценарист, театральний педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1944).

Родом із Вінниці, тут учився в театральній школі Орди-Свєтлової та виступав у театрі. У 1925 організував молодіжний аґіттеатр «Червоний галстук» і з ним гастролював по Україні. З 1926 учився в Ленінградському Інституті сценічних мистецтв. З 1929 є головним режисером театрів робітничої молоді в Баку (з 1932) та в Москві.

Перші фільми Савченко зняв у 1931–1932 роках на Бакинській кіностудії («Микита Іванович і соціалізм» та «Люди без рук»); на Московській кіностудії поставив звуковий фільм «Гармонь» (1934), два молодіжні фільми «Випадкова зустріч» (1936) і «Дума про козака Голоту» (1937). У 1939-41 рр. і з 1947 Савченко пов'язаний з Київською кіностудією; у період з 1944 по 1946 — художній керівник кіностудії ім. М. Горького в Москві.

На Київській кіностудії поставив фільми: «Вершники» за твором Ю. Яновського (1939), «Богдан Хмельницький» (1941; за О. Корнійчуком), «Третій удар» і «Тарас Шевченко» (закінчили стрічку режисерові учні після його смерті у 1951, премійовано на міжнародному фестивалі в Чехословаччині, 1952); «Партизани в степах України» (1942; за О. Корнійчуком) та ін.

З 1946 року викладав у ВДІКу. Його учнями були відомі нині режисери: О.О. Алов, В.Н. Наумов, Г.С. Габай, Л.А. Файзієв, Ф.Є. Миронер, Ю.М. Озеров, С.І. Параджанов, М.М. Хуцієв, О.О. Коренєв, Ю.А. Закревський, Лев Іванов, Л.С. Данилов.